Людиновгодний дід Шекспір
Божому Сину-Слову,
що через Нього все постало,
з любовʼю присвячується
«думки нас творять боягузами…» —
мов розписався, він сказав,
бо вже не з волею Христа —
персткий — писав…
Бо вже не мав — Світла, волі Христа
Пітьма!
Пітьма!
у Західній Європі
світла — це —
волі вже нема!
І він на сцену виліз аж…
нездарний паж
безвихідність — він! —
безпросвітність!..
яким він любим став
для зрадника —
усього цього світу…
жіночий розум…(?) обживальність!..
«думки нас роблять-й-тролять! — боягузами»
«Христа зцуралися… але ми
будемо
так й далі.» —
в думках про це —
не з Богом в вертикалі!
«В думках про це , не вимовиш т о г о !» —
Тертя
знав
Данте
і в Церкві — в ницих
він викликав
чи виривав
вогонь!..
час — трясогузка!
і бочки соку бурякового…
але ж це сцена й
тут зі
сцени
ми в підгузках!
а ріки крові — то ми
вичавим
ті зі Старої ще Європи —
всі —
боягузи
07.08.2023,
свято успіння Ганни-матері Марії,
Київ — третій вибір
Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович