Жорстоке сьогодення,
Бо в нас іде війна.
У наше повсякдення
Ввірвалася вона.
На неї не чекали
Ми. Хто ж її чека?
Але часи настали
Такі. Прийшла важка,
Жорстока та безжальна,
Кривавая війна.
Душа в мені печальна.
Сумує вкрай вона.
І серденько сумує
У темні ції дні.
Страшна війна лютує
Насправді, а не в сні.
А я все ж так хотів би,
Щоб дійсно сном була
Вона. І не горів би
Мій край в багатті зла,
Що нею ж і керує
Ще споконвік, здавна.
Із ним війна панує,
Ним пройнята сповна.
Воно – її коріння,
Початок, джерело.
Немає в ній сумління
Й ніколи не було.
Його ж і відбирає
Вона в тих, хто веде
Її, та кожен знає,
Що тільки смерть їх жде.
Війна ж бо не жаліє
Нікого в світі цім,
Коли вона шаліє
Нестримано у нім.
Євген Ковальчук, 04. 07. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2023
автор: Євген Ковальчук