Я з заздрістю дивилась на птахів

"Отож,  коли  ви,  бувши  злі,  потрапите  добрі  дари  своїм  дітям  давати,  скільки  ж  більше  Небесний  Отець  подасть  Духа  Святого  всім  тим,  хто  проситиме  в  Нього?"
БІБЛІЯ

Птахи  злітали  в  небо  від  котів,
Долаючи  умить    земне  тяжіння,
Я  з  заздрістю  дивилась  на  птахів,
Літати  не  було  ні  крил,  ні  вміння.
Бо  у  полоні  грошових  бігів,
Точило  душу  відчуття  не  рідко,
Що,  як  рабі  смертельних  ланцюгів,
Їй  повзати  і  боляче  і  гидко.

Душі  молитва  в  небо,  ніби  птах,
Земне  тяжіння  подолав,  злетіла:
Забрав  із  серця  щоби  біль  і  страх
Творець  світів,  життя,  душі  і  тіла.
І  впевнилась:  хто  просить,  тим  дають,
Бо,  як  жебрак,  Христа  відчула  милість,
Хто  душу  від  гріха  звільнив  мою,
А  разом  і  гріха  тяжіння  -  силу.

Від  заздрості  птахам  зцілив  Христос,
Бо  крила  дав  душі,  щоб  в  рай  літати,
Не  замінити  щоб  життя  на  крос,
А  вміння  Боже  -  "я  люблю"  придбати!
Любові  Дух,  що  душу  окрилив,
Ніби  жебрак,  я  у  Христа  просила,
Вогонь  любові  щоби  запалив,
Що  зберігає  вічно  душам  крила!

####################

Уж  не  завидую  я  птицам

"Бог  создал  человека  для  нетления  и  соделал  его  образом  вечного  бытия  Своего;  но  завистью  диавола  вошла  в  мир  смерть,  и  испытывают  ее  принадлежащие  к  уделу  его."
БИБЛИЯ  

На  птиц  я  с  завистью  смотрела:
Как  овладеть  уменьем  мне  таким,
Чтоб  в  высь  счастливую  взлетела
Земному  притяженью  вопреки?
И  вдруг  поняла:  если  хочешь  летать,
Коль  ползать  противно  и  больно,
То,  можно,  как  птице,  крылатою  стать,
Душой  повенчавшись  с  любовью!

Уж  не  завидую  я  птицам,
Моя  мечта  сбылась,  как  вещий  сон,
Хочу  я  Богу  поклониться,
Я  в  сердце  возвела  Его  на  трон!
Свой  Дух  всемогущей  и  вечной  любви
Вдохнул  в  мою  душу  Всевышний,
Чтоб  сердцу  тем  Храмом  Божественным  быть,
В  котором  любовью  всё  дышит.

Как  птица,  с  сердцем  окрылённым,
Парю  в  тех  чувствах  вечно  молодых,
Что  позволяют  жить  влюблённо
Средь  юных  лет,  и  лет  седых.  
Спасибо  Христу,  что  душою  парю
В  просторах  счастливых  и  вечных,
За  то,  что  от  ада  спас  душу  мою,
За  райский  -  "люблю"    ритм  сердечный!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: Ведомая любовью