Є те сонце на землі,
Котре нам не всім вже світить.
Там є ночі, нема днів,
Насторожує їх місяць.
Там немає вже родини,
Один сам на самоті.
Нема літа, одні зими,
Зберігає один сніг.
І ніхто тебе не гріє,
Хто б бажав тебе зігріть.
Лише дощ холодний сіє,
В тому світі зустрів дід.
Як же хочеться додому,
Повернутися в родину.
Почувається там втома,
І заходиш знову в зиму.
Хоч бажають тебе рідні,
Віддали б усе тепло.
Та вітри оті північні,
Віють холодом на зло.
Не відчути нам той холод,
Холод смерті, той страшний.
Є багатим в тому досвід,
Не зустрітися б нам з ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2023
автор: Валентина Ярошенко