Я звинувачую Президента,
Що допустив він цю війну,
Не дбав він про безпеку,
Й було це в нас всіх на виду...
А він гуляв і розважався,
Гарні вечірки і розваги,
Ніби хлопчина жив і грався,
Поїздки в радості йому...
А хитрий Путін скористався,
Недбалістю його оту,
І своїм військом увірвався
В нашу країну чарівну...
Вже котрий рік війна триває,
А президенту й не болить,
Спокійно він відпочиває,
Мабуть спокійно він і спить...
Йому війна не заважає,
Він же у офісах сидить,
Й безсоння мабуть не буває,
Не соромно йому так жить?..
Чи це наш рок, чи воля Божа,
Чи кара за людські гріхи,
Тому й життя наше не гоже,
Страждаєм ми і дітлахи!!!
Терпіти нас життя навчило,
Боїмось втратити дітей,
Біди ці нас лиш похилили,
І влада наша, й президент...
А на війні там наші діти,
Нас захищають повсякчас,
Вони найкращі наші квіти,
І всі ми молимось за них...
А ще посилки посилаєм,
І дзвонимо до них щодня.
Кінця війни усі чекаєм,
Батьки і друзі й вся рідня!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2023
автор: геометрія