сядь на гілку ніжний ворон…

сядь  на  гілку  ніжний  ворон
ноги  кинь  над  верболозом
хай  його  зігріє  сором
ранку  під  анабіозом
хай  його  обліпить  пухом
білокрилої  горжетки
де  дзвенить-дзвенить  над  вухом
голос  млосної  брюнетки
що  схилилась  над  Шекспіром
і  на  гІлля  не  зважає
парасолькою  зневіри
млявість  духу  розважає
серед  літер  між  сонетів
у  імлі  бретонській  милій
в  схованці  від  баронетів
у  конваліях  з  ідилій
проспівай  їй  ніжно  в  очі
в  вербах  сонної  заплави
про  безмежний    сум  дівочій
в  ранок  тихий  золотавий...

210723

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2023
автор: bloodredthorn