Я боялась писати вірші,
В тиші літніх ночей ховатися,
Я занадто добре навчилась
Забувати і розлучатися
Хтось уміє таку солодку,
Заспокійливу ніч зачати,
Та мабуть тільки я навчилась,
Так безболісно й гідно втрачати
Я старанно збирала в долоні
І самотність, і місячний пил,
Залишки сліз витирала
На кам'яних плитах могил
Я боюся писати вірші,
Та вони мимоволі з'являються,
Я боюся писати вірші,
Бо вони все частіш збуваються...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98930
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2008
автор: Катя Куприна