За словом російським приходять російські танки.
За думкою змосковщеною тягнеться Сандармох.
Сьогодні перепоховали хлопців останки,
одна могилка у них була вирита на п’ятьох…
Класика: руки зв’язані скотчем за спиною,
зламані пальці, вирвані нігті, постріл у скроню.
Як важко тепер залишитися людиною.
Всю волю і біль й ненависть стискаю в долоню.
В одного в кишені фото лежить скривавлене,
відрізаний палець на якому була обручка,
видно різали по-живому, кисть розчавлена…
І довкола, аж дзумить ця тиша, тиша гнітюча…
А ти і надалі говори й пиши російською!
20.07.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2023
автор: Микола Соболь