Не безродна сирота я,
Живу на чужині...
Тут живе сина сім"я,
І я з нею нині...
Тут спокійно мені й тихо,
У теплій квартирі...
Син й невістка працьовиті,
І я живу в мирі...
Звісно трохи я сумую,
І додому лину,
А буває, що я й плачу,
Як мала дитина...
Бо ж війна в моїй країні,
Довгий час триває...
Не загину я в чужині,
І я, й рідня знає...
І я з часом повернуся
В свою Україну...
Та поки що не спішу я
У важку годину...
Україна там моя,
І моя Долинська,
Жаль, далеко нині я,
Українка щира!..
Не безродна сирота я,
Люблю Україну...
І думками з нею я,
У кожну годину!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2023
автор: геометрія