Ти не моя, Польща - країна,
Хоч ти красива, як весна...
А моє серденько віщує,
Що ти , країно, не моя!
Ти не моя, хоч сонце гріє,
І мені жить допомага...
Моя печаль за Україну,
Та жити тут все ж мушу я...
Ти не моя, хоч вітер віє,
Та полюбить не можу я...
В моєму серці Україна,
Й ти мені мила, як весна...
Пробач мені Польща - країна,
Змінить себе не можу я.
Хоч я тебе вже й полюбила,
І ти стаєш уже моя...
Ти не моя! - Та що ж я маю,
Чим похвалюсь тобі вже я...
Хіба лиш тим, що тут живу я,
Та ти поки що не моя...
Ти не моя, країно - мила:
Щаслива доленька твоя...
Може ще тут буду щаслива,
І полюблю тебе ще я!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2023
автор: геометрія