Мисли без меж,
Але знаходь межі для придуманого світу
Там,
Де розпуститься колір твоїх фонем,
Переливаючись з променями сонця
І теплим вітром,
Де присутність твоя
Ляже тінню величних веж
Закликаючи взяти в облогу
Змальоване місто
Майбутніх спогадів.
Тож
Уперед,
Ходімо зі мною
Торкайся долонями стін
Шерехатої вежі,
По сходах її спіралі
Відчуваючи важкість і любу знемогу колін
Піднімайся нагору
В розкішний, старий бельведер,
Де сонце промінням розкидує шпичаки
Такого приємного
І такого теплого болю.
28.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2023
автор: Володимир Каразуб