Лисий я, волосся спало,
Решта білая, як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг...
Що збіліло - замалюю,
Щось нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
Бо тебе я вже люблю!
Небагато в мене мізку,
Та і пусто в голові,
Та я рано оженився
На багатій удові...
Так дістались мені гроші,
Бог взяв милую мою:
Полюби мене дівчино,
Бо вже я тебе люблю!
Не ложив я свою спину,
На праведнії ваги,
Погнув її не одному
Аж до самої землі.
За то тепер, я шарфами
Собі шию обів"ю:
Полюби мене, дівчино,
То ще й слави наживеш!
Скаменіло моє серце,
Та м"яке і не було,
Як дитина - не гадає:
Що добро і що то зло...
Я за те бува часами
Кілька крапельок прийму...
Полюби мене, дівчино,
Будеш жити, як в раю!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2023
автор: геометрія