Старий дуб, міцний дуб,
Ти і нині стоїш тут,
Чи мене чекаєш,
Чи своє щось знаєш?..
Стара хата вже моя,
Як і дуб старезний...
З України втекла я,
Там війна страшенна...
Зажурився старий дуб,
Теж війни злякався,
Зник у нього його слух,
Він війни боявся...
І не знаю нині я,
Як там дуб живе ще,
І прошу сусідку я,
Щоб з ним розмовляла...
Бо той дуб все ж друг мені,
Мене розуміє...
Схилив гілля до землі,
За мною сумує...
Я живу у сина вже:
Осінь, зима, літо,
Молюсь Богу, щоб він жив,
Й почувався вільно...
І щоб вірив, як і я:
В нашу перемогу...
Як і вся моя сім"я,
Вернемось додому...
Старий дуб, мені ти друг,
Був і залишився...
Жди мене, я повернусь,
Ти мене діждися...
Старий дуб, мені він друг,
З сином посадили...
Син загинув, а мій дуб,
Став для мене милий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2023
автор: геометрія