У кожного є світле та сумне -
дві сторони життєвої медалі.
Звеличишся , і хтось у бік шпигне,
зірве бажання крокувати далі.
Душа схвильована розгублено мовчить,
бо аура змінила звичний колір.
Уже й Отець, хтось шепче, що вітчим,
і цінностям всім місце на заборі.
Та й очі, що дивились у зеніт
"забігали", забувши небо синє.
Думки тепер частіш про свій живіт
і зуби, щоби зайве відкусили.
І знову праця , праця клопітка,
і боротьба , із тим, хто шепче зліва.
Дай , Ангеле, живильного ковтка,
Божественного праведного гніву.
Щоби душа, зневірена, в плітках
знайшла Божественне, і вірним , і красивим .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2023
автор: Олександр Холденко