Як лячно всесвітом блукати- там печаль .
Чому ж я досі так молюся тихо?
Чи молитов своїх побачу віхи
В холодній бездні, де не скресла крига
СтрахУ, що в чорну сховано перкаль.
Війна- вовчиця завиває дико ,
І плодить новий виводок вовчат,
Де кожне- лихо.
Вилизує, щоб дати силу вдиху.
Про смерть кричать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2023
автор: Горова Л.