Стодола

Шукай,  душе  моя  ,  ти  місця  світлого
У  ранку  сивому,  у  далі  грозовій  .
Хоч  вогнище  притухло,  знай,  що  тлітиме
У  ньому  жар.  Він  запульсує  квітами,
Як  зловить  вітру  свіжого  повій.

А  чи  тоді  душе,  захочеш  спокою,
Як  родяться  слова-  краплини  з  хмар,
І  з    ними  спалахи  вогню  високого
На  крилах  підіймають  і  закохують-
Чи  випустити  схочеш  Божий  дар?

Пристанок  світлий  твій  у  слові-  полум'ї,
У  слові-вірі,  слові-  джерелі.
Ті  звуки  безтілесні.  Бути  голою
Тобі  чи  сила?
Стану  я  стодолою
Де  б  твій  вогонь,  душе  моя,  горів  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2023
автор: Горова Л.