Театр абсурду

Ракети  падають  на  старії    хатини,
 Поруч  -  котеджи  зводять  ,  
Не  для    бідної  родини!
Жиріють  пики  і  реплять  пархатії  штани
Качають  м'язи  клоуни  в  часи  війни
І  біципси  оголені  в  екрани  виставляють
В  той  час  як  мами  маки  -    сльозами  вмивають
Шукаючи  між  ними  ріднеє  дитя.

ненавиджу  я  бога  ..каяття?    Та  ні!
Я  вже  не  хочу  його  бісового  раю!
Бо  він  з  брехні,    я  рай  той  проклинаю!
І  всіх  іуд,  сучасних  на  віки!

Бездушні  виродки,  трикляті  байстрюки!
Аби  ж  ви  утопилися  в  багні
Душі  своєї  ..
,  гідної  свині!

І  рід  завершився  ваш  
Душі  всі    згоріди  і  попел
Розкидало,  Дніпром  -  змило!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2023
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)