У матусі настрій добрий,
Як не радуватись тут?
Вже її синочок Рома
Ходить місяць в інститут.
Навіть сам директор школи
Їй сказав: "Вітаю вас!
Ваш же Рома ледве - ледве
Переходив з класу в клас."
А маманя аж поблідла,
Спалахнули очі злі:
"То така у вас там школа
І такі учителі.
В інституті оцінили
Краще Ромочку мого.
Там, я чула називають
Позвоночником його.
Проучившись тільки місяць,
Рома грає роль таку
На своєму факультеті,
Як хребет у кісцяку!"
"Ні, - нахмурився директор,
Не у цьому справи суть.
"Позвоночником" студенти
Сина вашого зовуть
Не тому, що він важливий,
Як хребет у кістяку,
А тому, що опинився
В інституті по дзвінку..."
P/S: Та, на жаль таке буває:
В наших вузах й нині так,
Що до нього поступає,
Той у кого гроші є і блат!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2023
автор: геометрія