Ой, чому ти не літаєш
Зозуленько мила,
Ой, чому ти не гуляєш,
Дівко чорнобрива?
Ой, рада б я політати,
Туман налягає,
Ой, рада б я погуляти,
Туга не пускає...
Нема щастя ні за мною,
Ні передо мною,
Тільки туга за тугою,
Журба за журбою!!!
Моя ненька Україна,
В борьбі знемагає,
А росія, хай їй трясця,
Наш цвіт убиває...
Я живу у Польщі в сина,
Гарно тут живеться,
Та душа моя щоденно
В Україну рветься!
Полетіла б в Україну,
Та безкрила я,
І нема у мене сили,
Тому смутна я!
Ізсихають мої очі,
А сльози не ллються,
Тільки туга в моїм сепці,
Як гадюка в"ється...
В"ється вона коло серця,
Душу розриває,
Вже б хотіла в сиру землю:
Земля не приймає...
Так і житиму я далі,
З журбою у парі ,
Чекатиму кінця війни,
З тугою й сльозами!!!
Та я вірю все минеться,
І війна скінчиться,
Перемоги я діждуся,
Й жити буду далі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2023
автор: геометрія