Прогриміла гучна громовиця
І понеслася з гуркотом вдаль,
Вслід кремсає вогнем блискавиця,
Навкруги наганяє печаль.
Розкидає тонесенькі стріли,
Спрямувавши небесну пряму,
Що з дощем на вербу полетіли,
Розрізаючи навпіл пітьму.
Та не в змозі перечить негоді.
І звисають гілки заважкі.
Їх гойдають вітри прохолодні,
Простеляли пластом по воді.
І старенька верба у зажурі,
Хоч схилилась, та вперто стоїть.
Не зламати ні вітру, ні бурі,
Упродовж злих усіх лихоліть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2023
автор: Ольга Калина