Там, за хмарною даллю,
Сонце заходило за хмари
скинувши на землю вуаль,
і небо стало сірою вуалью,
Опускались сірі хмари в гори ніжно
Обіймаючи, наче шаль
Печалі земної вуалі
Сірі хмари немов кораблі
усі пливуть, пливуть у світ далі,
то вечір накинув на землю сіру вуаль
все причаїться, засне і печаль
Що відбувається у вечірній тиші?
Просто печаль торкнулася струнки душі.
Накривши на землю сіру вуаль,
Сірими нитками розшита вона,
не радуючи око земної вуалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2023
автор: NaTa Ly