Від свого життя бери
Тільки позитивне
І лише добро твори,
Щоб все негативне,
Що на цьому світі є,
Зникло вмить, відразу,
Щоб воно в життя твоє
Друже мій, ні разу
Не посміло увійти,
Навіть наближатись,
Щоб не мав і думки ти
Раптом з ним зближатись,
Хай би як тебе воно
Не манило дуже.
Нам же всім життя дано
Не для того, друже,
Щоб його чинили ми,
А не те, щоб жили.
Ми ж на світ цей всі людьми
Якось ся родили,
У яких душа ж бо є
І свідомість, й мова,
Й кожна з них всім нам дає
І давать готова
Завжди мудрості та сил,
Щоб пливли ми далі
Кораблем життя й вітрил
З горя та печалі,
Що часами душу рвуть,
Ми не опустили,
Щоби раптом не втонуть,
На важезні брили
Враз наткнувшись знехотя,
А щоб далі плили
Ми в щасливе майбуття,
У якому б жили.
Євген Ковальчук, 10. 08. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2023
автор: Євген Ковальчук