Татарське військо виходило в похід навесні, коли українські степи вкривалися свіжою травою. Попереду війська татари висилали на всі боки розвідувачів, щоб дізнатися, де можна знайти найбільшу здобич. Татарське військо переправлялося на Дніпрі. Кожний татарин роздягався, до хвоста коня прив"язував в"язку тростини і клав на ній сідло, зброю і одяг, щоб не намокли, а сам плив - одною рукою веслував, а другою держався кінської гриви. Головні шляхи, що ними татари ходили в похід, були: Чорний Шлях - між Дніпром і Бугом, Кучманський - між Бугом і Дністром, Покутський або Золотий - між Дністром і Прутом, Муравський - по лівому боці Дніпра.
Татарські частини або загони йшли балками та ярами, щоб українці їх не доглянули; вночі не розпалювали вогнів, на всі сторони розсилали підглядачів.
А ті, які були в середині ділилися на три частини. Головна частина, або кіш, була у бойовій готовності і йшла на ворога. Битву татари вели таким чином, що ставали в дуже широку лінію і старалися обійти противника з боків та ззаду. Але приймали бік тільки з меншими частинами, бо не мали іншої зброї, тільки шаблі й луки. Два менші загони пускалися на боки за здобиччю.
Горе було тому селу, на яке нападали татари! Вони оточували його з усіх сторін і підпалювали крайні хати, щоб викликати переполох між мешканцями. Потім кидалися на вулиці й починали грабіж і розбій. Забирали коней, корів, вівців й виганяли за село. З хат виносили харці, муку, убрання, посиіль: усе, що попадало в руки, і складали на коней. Хто боронився, тих убивали; хто був безпомічний, того брали в полон. Куди переходили татари, там залишалися лише згарища, порожні хати, кров і тіла убитих...
Далі буде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2023
автор: геометрія