СЛАВА НЕ ПОЛЯЖЕ

                           ПОЧАТОК  КОЗАЧЧИНИ  :    ЗАПОРІЖЖЯ.

       Південні  українські  землі  над  Чорним  морем  та  Дніпром  мають  назву  Запоріжжя.
Ріка  натрапила  колись  на  своїй  дорозі  на  гранітові  скелі  -  пороги.  З  шумом  переливалася    там  вода,  утворювала  водоспади  та  вири.  Найбільших  порогів  було  9:  Кайдак,  Сурський,  Лохинський,  Дзвонець,  Дід,  Внук,  Будило  і  Гадючий.
   Нижче  порогів  Дніпро  поділилось  на  кілька  русел.  Між  цими  руслами  були  острови  та  плавні.  В  давні  часи  були  там  і  овочеві  дерева.
   Далі  від  ріки  дерев  було  мало,  але  земля  там  родюча,  і  там  були  добрі  врожаї  пшениці.  В  давні  часи  широкі  простори  були  вкриті  тільки  самою  травою.  Це  були  славні  українські  степи.  Ніколи  плуг  не  орав  цих  степових  земель,  ніхто  трави  не  косив,  і  не  збирав  сіна.  Природа  жила  тільки  сама  для  себе.
   Серед  степів  по  лісах  над  річками  було  багато  всяких  звірів.  Серед  них  були  тури,  зубри  -  буйволи,  ведмеді,  коні,  олені,  степові  кози,  дикі  кабани,  бобри.
 Ловці,  що  заходили  у  ці  місця  збирали  велику  кількість  шкури  і  хутер.
 Багато  було  й  птахів,  бувало  люди  набирали  повні  човни  яєць  качок,  лебедів  гусей,  тощо.  Орлят  брали  до  кліток,  так  як  їх  пера  були  потрібні  для  стріл.
 У  старих  деревах  роїлися  бджоли,  їх  мед  був  смачний  і  запашний.  У  річках  та  озерах  повно  риби:  часом  в  одну  сіть  ловили  по  дві  тисячі  риб.

   ДАЛІ  БУДЕ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2023
автор: геометрія