Не вір мені.
Це яблуко із диму
важче піску, твердіше за метал.
На дні очей, лукавий пілігриме,
снігами снить
непізнаний Непал.
Розхитує
фальшиву павутину
цілунків тих – солодку карамель.
Це невагоме яблуко із диму
кладу в старенький
зношений портфель.
В буремну ніч,
у коловерть червону
фантомна сіль притрушує сліди.
…і не знаходжу жодного перону,
з якого йдуть
до тебе поїзди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2023
автор: гостя