* * *

Кує  зозуля
Мама  слухає.  Але  -
років  вистача!

Гримить-  надія
на  дощ.Та  темні  хмари
щось  промовчали.

Живе  людина.
Тихо,  непомітно.А
не  стане  -    сумно...

Яке  це  благо-  
у  час  ракет,  поїздів
пройтися  пішки!

А  як  непросто  
жити  -  дивуватися!
Кожний  Божий  день!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2023
автор: росава