На відстані десятиліть

                       [b][i]Було  і  не  було          [/b]
                                                   «  Ти  казала  у  вівторок  
                                           поцілуєш  разів  сорок...»[/i]
                                                                                                     Обіцянка  
Це  не  біда,  що  і  тобі  за  сорок  
і  що  мені  із  гаком...  ой-йо-йой...  
усе  одно  я  буду  твій  герой
ліричний  –  уві  сні  і...  у  вівторок.  

У  тебе  серце  все-таки  не  лід
і  ми  обоє  думати  повинні,
як  зупинити  вік  посередині:  
ти  файна  баба,  ну...  і  я  не  дід.  

Була  ти  нареченою  моєю,
але  тоді  ми  не  були  сім’єю...  
як  то  буває  інде  навесні  
ще  маємо  собі  не  що  попало  
і  мріємо,  аби  то  так  ся  стало
хоч  уві  сні...  усупереч  війні.  

                   [i][b]Будь,  що  буде[/b]
                                                     «  Я  казала  у  п’ятницю...»[/i]
                                                                                                                             Жарт  
Ой,  згодна  я...  і  це  уже  не  жарти.  
Коли  вже  є  оказія  така,  
то  розумію,  після  сорока  
журитися  за  юними  не  варто.  

Якщо  так  ся  подобає  тобі,
то  я  не  розчарую  серцеїда.  
Чого  б  ото  не  вийти  і  собі
у  п’ятницю  за  молодого  діда?

Відомий  Кіса  мав  аж...  33,  
і  то  йому  і  їй  було  приємно
летіти  на  побачення  таємне.  

Не  вішай  ніс,  дивися  догори,
чекаю  до  осінньої  пори...
після  війни...  і,  може,  не  даремно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2023
автор: I.Teрен