Прожив я дуже довго - сорок днів!
Таке життя, скажу вам, - та ще гра!
Я ріс, кохав, на стелях бовванів...
Ось заповіт старого комара:
Моя родино, любі діточки,
І ти, єдина жінка-вамп кохана!
Всі скуштував свої вже квіточки -
У вас в житті - ранкова лиш заграва!
Дівчаткам в спадок залишаю хату,
А вам, хлоп'ята - із нектаром квіти,
Минайте павутиння волохате,
Й навчіться кожну мить життю радіти!
Моя дружино, в'їдлива пустунко!
Життя твоє нехай завжди буяє!
Нехай приносить доля подарунки,
І свіжа кров завжди у жилах грає!
Запам'ятайте, любі дітлахи:
Для вас в саду фруктові всі дерева,
Та все ж ховайтесь в хаті від дощів,
Й літайте там, де є води джерела.
Завжди-завжди по-совісті живіть,
Цінуйте всі життя цього моменти -
І головне - від хлопання біжіть!
Не думайте, що це - аплодисменти!
Старий комар скінчив свій заповіт,
Труну собі замовив калинову,
В останнє подививсь на дивосвіт,
Й скінчились дні життя його земного.
RIP
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2023
автор: МАКСИМ САЛЬВА