Кому правда рідна, війна там не потрібна.
Тому наша пам'ять, мабуть, вічна ноша!
Дива творить в тіні і в світлі, у звуків грім...
Зволожена таїна слізьми, як вікно.
Її несли до нас... Далі - нести всім і нам!
Як гірко згадувать, хоч думка не одна...
Пройдем ще не мало шліфовок тримаючись.
Війна впише полеглих синів імена.
Не згасне материнська не байдужа сльоза.
Роками треба вже мірять наші втрати.
Людей час погнав на ці ворожі кулі за...
Бійці виживають за життя яскраве...
Вдовіють, сиротіють, себе не жаліють.
Війна... Тут смерть чатує ніжність людини.
Тут продане і зраджене священне тіло
В рішучу мить світу, в суджену годину...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2023
автор: Маг Грінчук