Угорі під небом тонко видзвонюють жайворонки.
...Мелодійні і співзвучні, лиш ледве вловимі звуки
Тануть в просторі й знову народжуються в небокраї.
Душу бентежать і кличуть за собою від людських мук.
Невидимки в небі та радість змужніло людям несуть.
Знаю: розквітне краса і зникне наша сумовитість.
Доля щиру дружбу нам дала, об'єднала, кличе в путь...
Воїне! В добрий час, в добру путь! Ворог буде розбитий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2023
автор: Маг Грінчук