Я тебе зустріну, де би ти не був!
Простягну я руку: "Ти про мене чув?"
"Ні, не чув, а бачив тебе уві сні,
Коли квітнуть луки, квіти медові...
Бджоли-трудівниці п'ють нектар п'янкий,
А у хорі пташок чути спів дзвінкий.
Ти ішла босоніж по шовкових травах.
Лиш на мить угледів в променях заграви!
То ж тепер одвіть: ти бачила ж мене?"
" Ні, не споглядала, милий, я тебе.
Але якось чула голос уві сні...
Був ти під водою, на морському дні.
Човен мій без весел гладдю плив морською,
І мене віднесло хвилею крутою.
Море обійняло, я на дно упала.
Як прийшла до тями, гірко заридала.
Раптом я із мушлі твій почула голос:
"Ти не бійся, люба, ні єдиний волос
Твій не постраждає, адже я з тобою!
Бути нам навіки писано судьбою!"
Так ми поговорим, рук замок зімкнувши,
Хто кого де бачив, хто кого де чув...
Далі, обійнявшись міцно безсоромно,
Покрокуєм разом у любові лоно!
10.12.2022
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2023
автор: Chara Vinna