Тихо плаче Україна
Сльозами і кров"ю...
Кат будує своє завтра
На горі людському...
Гірко плаче Україна
І тяжко ридає,
Своїх синів, що померли:
Сльозами вмиває.
Плаче ненька Україна,
Плаче кожна мати,
Та що сина відпустила
Волю здобувати...
Тарас Шевченко
МОЄ
Плаче ненька Україна,
І я з нею плачу...
На війні сини і доньки,
Й там щодня гаряче...
І я б до них полетіла,
Й собою б закрила...
Та на жаль я є безкрила,
Та й сил ніде взяти...
Витру сльози, заспокоюсь,
Буду шить й в"язати,
Те, що руки в мене вміють,
Зможу й передати...
Я щодня молюся Богу,
І його благаю:
Освітив щоб він дорогу,
Він це вміє, знаю...
Наші воїни чудові,
Вміють воювати,
І на подвиги готові,
Й ворога здолати...
І я вірю в Перемогу,
Військо у нас сильне,
І ту банду із росії
Вижене на віки!!!
P/S: Цінне не те, що дороге,
А те, що страшно втратити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2023
автор: геометрія