Ладні загнати…

Приємлю  розмовляти,  де  шанують  честь  і  працю,
Не  гомонять  про  гроші  і,-  де  є  люди  не  скажені...
Десь  краще  вийти  з  хати,  ніж  принижено  з  палацу,
Де  набивають    добром  чужим  "кроти"  свої  кишені.

Які  країну  розділили,  ще  і  верховодять...
Мов  кулю  в  більярді,  ладні  загнати  так  люд  в  небуття.
Керують  -  хвостом  метлять,  ніби  каламутять  воду...
Остання  справа  в  них  -  не  дати  правді  хід  у  майбуття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2023
автор: Маг Грінчук