В затемненій тиші квартири,
коли за вікном ні шелесь,
твоє два на два - не чотири,
бо істина високо десь.
Новини біжать, і вже ноут
палає на кінчиках лез.
По кому цей подзвін, по кому?..
Чи це розквітає так без*?
Можливо, суцвіття наснились?
Розкриті пахкі пелюстки…
Війна – доторкатися вилиць
коханого, ніжно руки...
Твої вечори у Фейсбуці
відверті, прямі, без лапок.
І серце відстукує в муці:
допоки? Допоки?! Допо...
...........................................
* Без - діал., бузок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2023
автор: Надія Позняк