Суворий час, і ми сумні:
В своїй нелегкій долі...
І як стеблинки ми ламкі:
Старі стаєм і кволі...
Давно вже сніг на голові,
Й безсоння в довгі ночі,
Лиш в згадках роки молоді,
Та усмішки дівочі...
Усе було в нас, як у вас:
Солодкі сни і мрії,
Хоча й крутили часом нас
Життєві веремії...
Та ми боролись, як могли,
Не спокушали долю.
Складні дороги ми пройшли:
Важкі і дуже довгі...
Ми працювали повсякчас,
Нам вистачало сили,
Тепер, повірте, гріють нас:
Лиш спогади й надії...
Ви не судіть суворо нас,
Що вас не розумієм...
Зморшки у нас замість прикрас,
А душі молодії!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: геометрія