Ховаючи пазурі, бути м'якою,
Ступати неквапно у тінь твого сну,
І бути міцною, гнучкою й крихкою,
Осяявши сміхом кімнату тісну.
Хоч як підіймусь, чи дурниці накою,
Збудуєш від світу надійну стіну,
І буду з тобою, І буду тобою,
І буду кохати тебе і весну.
Як риба, що вкрита надійно лускою,
Пірнати не лячно їй на глибину –
Я буду різкою, я буду п'янкою,
Узявши за щастя на себе вину.
І буду я киснем, і ґрунтом, водою,
Дощем, що так б'є по твоєму вікну,
Ховаючи зброю, всі рани загою,
Ступивши неквапно у тінь твого сну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2023
автор: Ася Оксамитна