А не було весни… Лише дощі і сльози.
Цвіли сади, та був кривавим цвіт.
Весна красу згубила по дорозі,
Лишивши чорний, обгорілий слід.
А не було весни… Хіба співали птахи?
Чи лоскотало сонцем зелень трав?
Ламало гілля вітром, мозок – страхом.
Не жив… не дихав… не радів… не спав.
А не було весни… Ридали хмари й очі
За тими, хто у вирій душ злетів.
З календаря зривало дні і ночі,
У прірву пам’яті та почуттів.
Травень, 2023
Яна Сілецька-Васильєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2023
автор: Сілецька-Васильєва Яна