Приходиш жити у цей світ
Невинним янголятком,
Але впродовж життєвих літ
Є похибок багато...
Найбільше маєш тих гріхів
В рутині повсякденній,
Які й робити не хотів,
Й ті вчинки незбагненні.
Їдким словечком в смутний час
Комусь сказав, обмовив.
І не доходить кожен раз,
Що нагрішив ти знову.
Коли ж, бувало, ти комусь
Зробив свідому шкоду,
Чи сокровенного торкнувсь,
Вліз, не спитавши броду,
То, звісно, маєш гріх новий,
Який вже бумерангом
Вернеться витоків своїх
Й покриє душу смогом.
Ти тільки з правдою живи
І праведним йди шляхом,
То не утратиш голови
Як приведуть до плахи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2023
автор: Ольга Калина