Фіалка в садочку моїм зацвіла,
Росою умилась калина моя.
І ночі вже теплі, і сонячні дні,
Та я в цьому світі живу, як у сні...
В садку зеленіє трава молода,
І вітер ласкавий...Та це вже весна...
Мене ж не зігріє ніщо в цім садку,
Фіалок нарву і на цвинтар піду...
Так мріяла я у житті, як у сні:
Про радість і щастя, і лад у сім"ї,
Здавалось життя, ніби казка ясна,
А діти й онуки - це радість земна...
Та все обірвалося в ніч весняну...
Багато вже літ я без сина живу...
Весною до нього й невістка пішла,
Лишилась їх доня, кровинка моя...
Тепер я онучкою в світі живу,
Я з нею сумна до могилок ходжу...
Найважчі для мене ці дні весняні,
Тому і живу я - неначе у сні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2023
автор: геометрія