Моє село, мій Буг, моя долина!
Мій рідний край - ти зміст мого буття.
В усі часи тут квітла Україна,
Яку я знаю все своє життя.
А навесні у снах я бачу греблю,
І чую млин, в якім шумить вода.
Я відчуваю - як же пахнуть верби!
Як прагне сонця зелень молода.
Стежки біжать - знайомі й незнайомі,
Ведуть мене у той далекий світ.
Який нас кличе звідусіль - додому!
І пил стирає з проминулих літ.
Коли ми вдома - ми щасливі діти,
Пригадуємо давні імена...
І тішимось, що є кому зрадіти,
Цю радість не затьмарить нам війна.
Міцне коріння мають наші люди!
Могутня крона з нього вироста!
Хай мир і щастя в Україні буде
На довгії і многії літа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2023
автор: majra