Україно! Квітом абрикоси
Забіліли вулиці твої.
Поливає дощик. Божі роси
До рясних готують врожаїв.
Різнотрав’я квітень м’яко стелить:
Весняною зливою притис.
І, піднявши личко карамельне,
Засвітився сонечком нарцис.
Листя викидає сад фруктовий,
Крейдяна сорочка у дерев.
Все для паски придбане, готове –
Бо іде Великдень до дверей.
Часничок простяг зелені пірця,
Чути дзвін схвильованих церков.
і здається часом, що вже мир це:
понад лісом терен – молоком.
...Та болить війна... Дощ абрикосу
Поливає, тулить до грудей.
Падають на землю Божі сльози,
Суд страшний за кривдниками йде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2023
автор: Білоозерянська Чайка