Сиділа ґава на ґанку,
І дивилась на фіранку,
Де чекала ще спозаранку
На кави духмя́ної філіжанку.
***
І не ходи до ворожки –
У вільнім полі волошки
З вітром гойдалися трошки,
Наче сапфірові брошки.
***
Дзвінко сміялась дитина,
Де біля тину лежала драбина
Вже зі зламаними щабля́ми
Поруч з заіржа́вілими грабля́ми.
***
За кордоном «важко» спати,
Все кохання те шукати...
Може досі там зітхати,
А країну захищати!
***
Як співають гарно дуже
Про любов, і мир, і дружбу
У нестримності «таланту»,
Але мовою все окупанта.
***
Безголові москалі
Повилазили з нори,
Залиши́лись без голів,
Як наш дрон до них влетів.
***
Скільки б москалям не лізти –
Не дамо їм і присісти,
Де нема таким що їсти,
Бо і з різного ми тіста.
***
Хто не дбає про країну,
Найквітучу нашу Україну –
Валить хай за москалями
«До їх мами» кораблями.
***
Тест-скоромовка, і не обмовка,
Така собі вийшла обновка
Для тих, хто і досі в полоні
У мови чужої гріє долоні.
***
Мова про нашу мову,
Солов’їну і гоноро́ву,
Аби не вели розмову
За підступну ворожу змову.
***
В крамницю біля Укрзалізниці
Завезли́ запашні паляниці.
А мова наша, як криця,
Під сонцем яскраво іскриться.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Юрій SH(Шторм)