Весна спустилась на ліси й поля
І обняла село моє далеке.
Й розчулилась заморена земля,
Як з вирію вернулися лелеки.
Підладили вони старе гніздо
І обняли крильми наше подвір’я
Тут не завадить їм уже ніхто
Збирати для м’якого ложа пір’я.
Тут править царство різних пташечок
Від щонайменших крихт чистять землицю
І пір’ячка маленький дріб'язок
Лелека встелить у свою світлицю.
В пташиному розливі їх пісень
Наш двір від зими стане оживати
Наповнений мелодіями день
Чари весни буде переливати.
Окреслять навкруг кола ластівки
Горобчики зцвірінькають акорди
А там і соловей подасть свистки
Й затьохкає тремтливо клавікорди.
Розвинуть ряст дерева та кущі
І плюш травички ляже по стежині
Й там їжачок прокинеться в гущі
І вигляне із земляної скрині.
Протягнуться промінчики ясні
І на галявці блиском затанцюють
В них відіб’ються звуки голосні
Й природи чудодійність закільцюють.
Голівки свої квіти підіймуть
Та посміхнуться радісному співу
Й пташині голоси лунатимуть
У божестві весняного розливу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2023
автор: Marija