* * *
О любов, часто просто крізь пальці
Утікаєш в мовчанні німім,
А життя вишиває на п’яльцях,
Дні втікають у сірій пітьмі…
Так чому так марнуємо час свій –
У конечний, короткий свій вік;
Не цінуємо в вищій октаві,
Дивлячись з під журливих повік?
Птаха миті махає крилАми,
Доцвітає троянда твоя –
Приголуб і до вуст вже вустами,
Пісню слухаючи солов’я…
О любов, часто просто крізь пальці
Утікаєш в мовчанні німім;
Ми ж обоє з тобою скитальці,
Та іще на цім світі живі…
Обіймімось під квітом весняним,
У бузковій духмяній порі –
Як колись, з почуттів були п’яні,
Сам Амур поціляв угорі…
04.04.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2023
автор: Променистий менестрель