Сьогодні кутюр’є всьому вінець.
Без нашивки не модна одежина
у «Бутики» ідуть, не магазини.
А я згадав бабусин гребінець.
Там вибита ціна у – 9к.
А це занадбагато для людини,
в якої руки виїли морщини
Й колгоспна трудоднівка нелегка.
Збирала крихти хліба у платок,
бо знала і війну й голодомори…
Тому і не пускала до комори
своїх онуків навіть і на крок.
Лебідкою у небо відійшла.
Та й нині пам’ятаю, як учила:
«Онуче! Хліб – і голова, і сила!
Збирай його до крихти зі стола.»
Сьогодні кутюр’є всьому вінець,
а я згадав бабусин гребінець…
24.02.19р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2023
автор: Микола Соболь