Ляк небачений

(з  народного  гумору)

Зник  інтернет.  Хтось  ходить  по  квартирі.
А  двері  холодильника  –  ляп-ляп…
І  лячно  так,  що,  аж  дужа  у  вирій
зібралася,  а  я  стою,  мов  цап.
Якісь  ідеї  зріють  в  безтолківці*,
передчуття  ж  волає:  «Все,  біжи!!!»  –
коли  не  гладить  доля  по  голівці
повторюйте:  «О,  Господи!  Ежи…»  –
Увірував  у  всіх  богів  одразу.
І  чим  би  все  скінчилося  хто  зна?
Але  почув  я  рятувальну  фразу:
«Що  вилупився,  бовдур?  Я  –  жона»!
21.03.23р.
*Безтолківці  –  голові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2023
автор: Микола Соболь