Пише з Армії листа дружині Микола,
Любе Сонечко, тебе не просив ніколи,
Зараз я тебе прошу, коли твоя ласка,
Купи жінку надувну і пришли будь ласка.
Вибирай, щоб покрупніша, щоб великі груди,
Я на ній не тільки плавать, навіть спати буду.
Та не думай ти нічого дурного Маріє,
Просто я служу на флоті, а плавать не вмію.
Як пришлеш, то я на ній укладусь на груди,
Усю нічку наче пан смачно спати буду.
А як прийде старшина, щоб будити рано,
Я скажу :" Ти ж поважай, ізо мною дама".
Прочитала Маша лист і пише Миколі,
Не жаліла я для тебе нічого й ніколи,
Та куплю найгіршу з них, десь на пів зарплати,
Бо у черзі тебе, гуртом, можуть затоптати.
Куплю страшну як у селі у нас відьма Ліза,
До такої я думаю ніхто не полізе.
Пише знов Микола лист :"Кохана Марусю,
Як з такою спать, то я краще вже втоплюся".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2023
автор: Амадей