Нажаль минули ті сідмнадять,
А як порхалося тоді,
Мов пташка в небо я літала
І беззаботно все гуляла,
Все дужче крила розпускала,
Мов квітка в лузі я цвіла.
Була дзиґа, ні вертуха,
Все сміялась, посміхалась
В щасті жити намагалась.
Всім кажу мені сімнадцять.
Крутять пальцем біля скроні,
Щічки в мене знов червоні.
Вмовили на двадцять сім,
Щастя я бажаю всім.
А в душі моїй весна,
Буду завжди молода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2023
автор: oreol