За статками німого скла
Я сублімую
За зграєю сумнівних штампів махають крила
У клітці поруч сохне брила…
Маніпулюю
Останнім подихом палкого літа
Виходить на заміну
Вчорашня капля терпкого полину
З фаянсового тіста
Розколи п’яного від світла міста
Заповняю
Жмутком підкинутого хмизу
Я очманію
Скажу, що з вирієм газет на південь
Відлітаю
Я згадаю
Психоз навіяний палінням
За ним насіння,
Що позгрібаю до комори –
Там повно темного рипіння і скрипіння
Поскладаю
Все по поличкам
Чергового осіннього прозріння…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97725
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.10.2008
автор: Sora