Ти, я знаю, із вітром
Десь далеко в дорозі.
Котить дощик по вікнам
Дрібні краплі, мов сльози.
Жене хмари злий вітер,
Небо стогне від болю.
В метушні чорних літер
Я шукаю спокою.
Але думка, мов птиця,
Що весь час відлітає,
На плечі твому місця
Невгамовно шукає.
Ти повернешся, знаю.
Сонце зсушить калюжі.
І забудемо з щастя,
Як ми скучили дуже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: Емма Конвалiя